на кінчиках її носику рухається в такт вітрових хвиль
кульбаба наче пушинка що загубилася
відбилася від зграї
і тепер шукає прихистку
на кінчиках її пальців тремтить
вчорашній аромат його парфумів
на дотик її пальці наче поранена
пташка
квола сердита і з поглядом того хто
просить милостині
на кінчиках її потрісканих губ можна розгледіти
картину Далі
а може Веласкеса
її ніколи не захоплювало мистецтво
вона ненавиділа іспанських художників
бо сама мала талант малювати
на кінчиках її ліктів затаїлась безстрашність
завжди розводить їх в сторони
коли відчуває загрозу
або коли їй страшно
на кінчиках її повік помітна її історія
потріскана склеєна і прожита
пережита по кілька раз
і назавжди забута
на кінчиках все забувається і стирається швидше
бо все справжнє - в нутрощах заховане
закопане і засипане
на кінчинах - лише видимість
всередину нікому не заглянути
так і живемо
творимо видимість
видимість що переростає у справжнє
життя
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568857
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: Doll