Злиденний той народ, який
Цурається своєї Батьківщини,
Цурається і мови рідної її.
Злиденний той народ, який
Соромиться життя на Україні,
Принижуючи гідність
Матінки - землі.
Злиденний той народ, бо
Він стоїть і досі на колінах.
Живе, але втрачає воленьку свою,
Ту волю, рідну і єдину, яка
Так тяжко діставалась козаку.
Злиденний той народ, який
Не вміє жити по Божому закону
У злагоді й добрі,
Бо так вже звик, тільки себе любити
І думати про інтереси
Лиш свої.
Злиденний той народ, який
Забув своє коріння, культуру,
Пісню народну - голосну.
Злиденний той народ, що
Розриває навпіл Україну.
Не відчуває її біль, не баче
Гіркого плачу.
Злиденний той народ, бо
Він не божого творіння
І вади в нього подібні палачу,
Але хтось мусить любити Батьківщину
І я її люблю, і я за це плачу.
До віку буде той народ злиденним,
Який не хоче розуміти одного.
Багатство - це не золото
І не хороми для людини.
Багатство людства - це Воля,
Честь, Повага і Любов.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568815
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 23.03.2015
автор: Наталія Карнаух