На площі великій,
Безлюдній, безликій
Художник картину творив:
На тлі голубому,
Немов на живому,
Він клав свій душевний порив.
«Гуль-гуль», – воркутіла
І сіра, і біла
Прекрасна натура кругом.
Любов голубину
Він «клав» у картину,
І так йшов мазок за мазком.
В пору вечорову
Картину готову
Угору підніс наш митець.
Та мир всередині
Шум крил голубиних
Ровіяв і звів нанівець.
Два голуби бились,
Мов півні, скубились.
Митець остовпіло поник.
Враз наполовину
Роздер він картину
І різко шпурнув у смітник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568740
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.03.2015
автор: {hbcnz