Літньої пори вечорової
Ясні зорі падали в траву.
Думаю про тебе знову й знову я,
Лиш одним тобою я живу.
Часто я казкові ночі згадую,
Як купались в щасті я і ти.
І моє серденько дуже радує,
Що садам любові ще цвісти.
Що вогонь кохання не згасає,
А яскравим полум"ям горить,
Наші душі ніжність зігріває,
З тобою хочу бути кожну мить,
Скільки нам залишилось прожити,
Бо вже літо в осінь поверта.
Зуміти почуттями дорожити,
Їх зберегти на многії літа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568471
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський