Сідають зорі снами на фіранку,
померкли в небі китиці вогнів,
о, неповторний мій, маестро ранку,
не загуби моїх шалених днів.
Не прагни розділити неділиме,
що глибоко так сховане було.
одне єдине і неопалиме
на вістрі часу згублене крило.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568342
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: MERIKEYU