Ледве теплішає з кожною дниною,
Це ще не щебіт - розмай,
Земле освоєна в праці людиною,
Свіжістю дихай, вставай.
Йди, покривайся білявими квітами
Із абрикос, і вишень,
Ти ж пробудилась озерами, ріками,
Теплий і сонячний день.
Хоч і кінчина весни березневої,
Мороком вкриті сади,
Ще дочекаємось квітів травневої,
Просимо, весно,прийди.
Он молодята, зворушені веснами,
Прагнуть в лісок або гай,
Навіть старі із весною прийдешньою
Кажуть:"До праці вставай".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568309
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Анатолій Сулим