і попливла кирпата осінь
останнім човном по Дніпру...
ці води все колись уносять,
колись і я також помру.
Якого року,
чи нівроку,
з якого болю чи жалю,
не знаю і не хочу знати,
сьогодні я життя люблю!
Люблю мої самотні ночі
і світанковий спів пташиний,
люблю, що так любити хочу,
і в тім ніхто мене не спинить!
2000.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568296
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Олена Акіко