допоможіть згорнутися в клубочок
забути все що снилось на яву
змінити краску, спригнути з трампліна
а потім різко повернутися назад
та чи згадає мати ту дитину,
що не жалівши час, втікла
і повернувшись, засміялась сміло,
і прощення забула поспіша
та як тоді скажіть ви ради Бога
ви просите прощення у кінці?
коли ти Бог - нема тобі спокою
всі просять те чого в тобі нема
і не прощає Він, не хоче тратить часу
він залишає слід в чужих серцях,
а ти вернувшись загубив причину
чому забули? що зробив не так?
Він дасть підказку, в тебе є ще думка
покаже шлях, що кращий є для всіх
будь екстрималом не напляжі в майці,
а у житті що й так давно є не легким
і сила є в тобі боротись
усмішка допоможе у біді
ти знай, тепер ти можеш
і капля віри не згаса в тобі
ми вірим - щастя за дверима
насправді, лиш ілюзія навкруг
і ми створили світ з пучини,
що називаємо буденністю дотуг
тяжка то праця, знати все напевно
і всі догадки то лиш пас
ми люди як наївні мавпи
довірились колись, тепер лиш убива
я хочу знати істину природи
немає почутів в мені
я хочу розуміти все до корки
а залишаються сухенькі спориші
прости мені за правду до нудоти
прости правила чужої гри
придумала собі я ноти
тепер не знаю що й куди
багато знань, а толку мало
занадто розумінь й понять
я вірю, що колись на взводі
Ти, Боже, скажеш що і як
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568161
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.03.2015
автор: Sam Holgon