Сонце- ліхтарик у нетрях самотності
Сонце- ліхтарик в безоднях віків
Зорі лежать на сторожі у совісті
Наче зачаєне юрмисько псів
Візьми мене милий за руку
Поведи мене коханий за ріку
Хіба мало ще буде розлуки
Нам обом на спільному віку?
Не губи всі зерна на бігу
Не втрачай всі сенси на току
Полюби мене пречисту-чесну
Пам *ятай мене навіки лиш таку
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=568016
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 20.03.2015
автор: Той,що воює з вітряками