Много лет тому назад,мой лучший друг
детства Саня Рыбальченко рассказал мне
короткий анекдот,который врезался
в мою память и я на эту тему написал басню.
Спасибо,Саня,за идею!!!
Бог не для того Батьківщину дав,
Щоб зрадник її кинув,чи продав!
Два хробаки навоз копали,
Тепло і затишок там мали,
Аж,якось,син у батька запитав,
Чому він хробаком малим не став,
Най,він тоді б у чистому сидів
І кращий харч культурно собі їв.
"Син,рідну Батьківщину не здають,
І за харчі,також,не продають",-
Так мудрий батько синові сказав,
І далі до роботи в шахті став.
На "щастя" з яблуні злетів черв"як,
І вже було б від голоду закляк,
Якби не трапився такий чувак,
Якому до вподоби новий смак.
Такому годі вже й казати,
Про свіжий вітерець і аромати,
Про висоту і яблуневий рай,
Що тільки тупо вуха підставляй!
Від обіцянок дурень голову задер,
І швидко карліка на дерево отпер.
Так вилізли вони на яблуню удвох,
Один,звісно,брехун,а другий чисто лох,
Хробак кусав листки,та всі вони гіркі,
На кору наполіг,та зуби не такі,
А яблуко на його смак страшний кисляк,-
Не може їсти эмігрант фруктів ніяк.
Вся черва яблучна з нього сміялась,
Що він точив пеньок трухлявий,
А його друг у червоточину чкурнув,
Коли невдаха до шпака попав у клюв.
На всю горлянку наш герой волав,
Що він дурний,бо Батьківщину здав!
Бог не для того Батьківщину дав,
Щоб зрадник її кинув,чи продав!
* * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567925
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 19.03.2015
автор: ивано митрофано