Юдо-змій
На цим світі всіх живій,
Двоголовий юдо-змій,
Прийде весна, потепліє
Й він під сонцем околіє.
Як годиться, у стіну
Замурують сатану,
Заб’ють кілля із осики,
Щоб не виліз зроду-віку…
Перебродить в перегній,
Виткнеться наступник-змій,
Не заціпиться верзіння,
Що чудь з нашого насіння.
Зі слов’ян іде мордва,
Не вгаватиме Москва.
Що, покотимось по кругу
До чергової наруги?
Ще такого не було,
Аби правив не мурло,
Як не цар – то держиморда,
І всі шлють на поміч орди.
І верзеться маячня,
Що азійці нам рідня,
Зріть в люстеречко на рожі,
На кого ці рожі схожі?
Для мордви немає меж,
Їм ніщо не доведеш…
В них давно все шито-крито,
Всі люстерка перебито.
18 березня 2015 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567655
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 18.03.2015
автор: Микола Паламарчук