Шукаючи ідеали, люди часто не помічають тих,
хто поруч.
У тих пошуковців, певно, свідомість вкрали,
зробивши з них псевдо-, а то й недонауковців.
Які ідеали, шановні? Забудьте. Усі ми не ідеальні.
Всього лише люди і крапка. Існують проблеми
нагальні.
А ви все шукаєте. Досить, шановні. Прокиньтесь!
Бо як лишитеся самі із собою, то хто буде винен?
Розплющуйте очі, бо люди не люблять чекати.
Як не розуміють, то гайда, пора щось міняти.
Заводити нові знайомства і дотику точок шукати.
А тих, хто у пошуках, уже не вснагу врятувати.
Цінуйте, що маєте. І коли зір у вас є, то сліпими
не будьте.
Про марні шукання, про псевдо-страждання,
забудьте.
Ви маєте друга? Він поруч? Він слухає терпко?
То добре. Живіть. Не втрачайте клепки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567371
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: Olly_Niki