Небо стало похмурим і тихо вкриває листи.
Із білих сторінок в клітинку лунає спів лісу,
А поруч з порталом в чарівні незнані світи
Перлини думок різнобарвних сплелися в намисті.
Чорний чай, мов казковий жагучий відьмовський напій,
Справжнє зілля добра і безпростірних роздумів в тиші,
Я розмішую попіл невтіленних, райдужних мрій
Замість цукру з корицею... Так... аромат їхній ліпший.
Темна ніч розпалила на небі сумному свічки,
Огортає весь світ спокій довго чеканий... священий...
Я малюю листи, мов птахів...від душі...від руки...
Та кому і для кого ще досі не знаю напевно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567354
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: Юліанка Бойчук