Важко ой людині
Жити в самотині
У квартирі клітці
У поважнім віці.
Діти десь далеко,
Наче ті лелеки,
Полетіли в вирій,
Де приманки щирі.
Вже пішла дружина,
Хата – домовина
В інший світ забрала.
Щоб там спочивала.
А хвороби кляті,
Болями багаті,
Узялись за діло
Шматувати тіло.
Ліки, ліки й ліки
Тричі в день на віки
Треба їх ковтати,
Щоби виживати.
Хто тут допоможе
В старості, де кожен
Чується слабенько,
Хворе бо серденько.
Діточок немає,
Тож душа й благає.
Поможи, мій Боже,
Жити ж хоче кожен.
Важко ой людині
Жити в самотині
У квартирі клітці
У поважнім віці.
17.03.15.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567326
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 17.03.2015
автор: Георгій Грищенко