Ніщо не предвіщало горя та біди...
Вони заради нас на майдан пішли...
Хотіли справедливості і кращого життя..
А отримали те, від чого немає вороття...
Вони були не героями—звичайними людьми...
Там були робітники, лікарі та студенти-випускники
..
Всі вони потрапили під беркутові кийки...
Потребували єдності та протягнутої руки...
Це все їх налякало, та знищити не змогло...
А додало їм мужності, та в подальшій бородьбі допомогло...
Не були героями, та ними стали...
А діти їх Героями Небесної Сотні запам*ятали...
Багатьох було на майдані втрачено...
І тоді подальше долю було передбачено...
Серця струн, багатьох зачепило...
І це горе й досі нікого не відпустило...
Небесна Сотня! Що можна про них сказати?
Герої майдана! Ангели які не хочуть війну з небес споглядати...
Задля нашого майбутнього себе віддали та життя...
Надіялись що все закінчиться і не настане війна...
Скажете: "Убиті та знищені!"? Ні—нездоланні...
І нелюди ці "беркутовці" так звані...
Вони заради нас постраждали..
За наше майбутнє! Якби ж вони його знали...
Запалімо лампадки...вічна пам*ять героям...
Їх всі запам*ятають від заходу до сходу...
Їх всі будуть любити та вічно пам*ятати...
Не забуду Вас...Ви Небесна Сотня...Герої Майдану....́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567190
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Олеся Рильська