Небо тихе - небо спляче...
Нібито і не ледаче...
Небо з жаром і гаряче...
Небо ніжне і співоче...
Воно має свої очі...
Обіймає,..диха в груди...
І потилицю не студить...
Небо кольору ожини...
Небо кольору волошки...
Небо кольору калини...
Колір - яблучок на Спаса - має небо про запас...
Небо синє,синє,синє...
Безкінечне кудись плине...
Небо з місяцем,..з зірками...
З золотими промінцями...
Небо плаче і сумує -небо чорне,небо сіре...
Небо сердиться,..і мліє...
У прозору далечінь магістраль шляхетних мрій...
Там ангелики шепочуть,..їх хмариночки лоскочуть...
Кара Божа їх минає...Навпіл небо розриває!..
Землю грішну налякає...
Ураганом,буревієм,штормом,зливою... і суховієм!..
Чи надовго?..Я не знаю...
За зневіру...За зневагу...До святого неповагу...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567062
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: OlgaSydoruk