Чому в людини «бараніють»* очі?
Лиш випив зайве, зразу не до сну,
Враз виникають образи жіночі
І зорюють життєву борозну.
А цей не п’є, а «бараніють» очі,
Він прагне вічно до нових висот,
Таким бува бабуся напророчить,
В них може бути різний поворот…
Цей вже давно поклав життя на плаху
І очі загорілись, як вогні,
Цим не минути обраного шляху,
Для них весь світ, не тільки, що в вікні.
Щоб у людей не «бараніли» очі,
Щоб кров не наливалася в очах,
Тримайтеся обривистих обочин,
Несіть свій хрест на стомлених плечах!
*Наливаються кров’ю, зліють, стають невиразними…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=567028
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2015
автор: Віталій Назарук