[quote]Продажность
Кумирам не место, отныне и впредь:
Убогие культы, имена прокажённых.
И будто народ себе плетёт плеть,
Счастливые глупей раздражённых.
Ведь мерзко служить, как стадо, едино,
У нас здесь не церковь, не проклятый храм!
И здесь нет продажных, здесь не Украина!
У нас здесь не ценится отбросы и хлам.
© Энди Криц (https://vk.com/andycritz)[/quote]
Шановний мій друже, ми за́вше бідуєм,
І знову ми стали у той же капкан
Щоразу всі разом чомусь голосуєм,
Та вірим - вгамуєм брехні балаган.
Чомусь не міняється майже нічого,
І цикли за циклами чергою йдуть,
Терпіння не вічне, чекати недовго,
Позбудуться люди залізних тих пут.
Це треба спинити, ще поки не пізно,
Інакше прокинеться гнів праотців,
Згадає весь світ коліївщини пісню,
Як ко́сами нищили люди панів.
Пора вже повірити в силу народу,
І ближньому руку подати в біді.
Любити країну і навіть в негоду,
Не ховатись, як птаха в своєму гнізді.
Дата створення: 15.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566989
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2015
автор: Леонід Корнієнко