Вільям Шекспір
СОНЕТ 7
Дивись, коли з-за обрію багряне
Світило благодатнеє встає,
Всі погляди і почесті землянин
Величності священній віддає.
А піднесеться й стане у зеніті,
Немов міцний козак юнацьких літ,
Захоплений цим сяйвом, кращим в світі,
Милується й простежує політ.
Але, коли з висот, як старець кволий,
Спускається і покидає день,
То вірний шанувальник цей поволі
Від сонця погляд відвертає геть.
Тебе чий буде проводжати погляд,
Коли не стане син з тобою поряд?
19.09.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566818
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 15.03.2015
автор: Martsin Slavo