Ось бачиш, мамо, шістдесять ,
Лягло на плечі , тихо й непомітно
І ти вже маєш своїх онучат,
Вони ж тобі всміхаються привітно.
Я, знаю сльози зараз на очах,
Та сльози ці із радості ,не з горя
Бажаєм ,щоб вінок на правнучат
Поклала Ти , бо це є твоя доля.
Бажаєм ,мамо , щиро від родини,
Щоб завжди ти щасливою була,
Щоб радісні в житті були хвилини
І літ , щоб шістдесять ще прожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566645
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2015
автор: Іван Мотрюк