І хай пройде та тисяча клятих народами літ.
Хай минуться світи, зов'януть моря, океани.
Скільки б раз повертало у жаданий сонцем зеніт,
То пусте, не зважай, бо все вічне помежи нами.
Хай здуріє земля, затанцюють протухлі гори.
І планета старезна зупинить нарешті свій хід.
Хай замість дощу буде падати небо додолу,
Ми разом з нуля збудуємо власний з тобою світ.
Ми без сорому й гідності скинемо псевдо царів.
Із їх вже прогнилого, потом пропахлого трону,
Ми разом з тобою, бо кожен із нас лиш хотів
Добитися правди і честі для свого народу.
І хай нам сто літ ще не буде всміхатися доля.
Хай загинемо тут, у безкраїх просторах степів.
Ми на лезі ножа, та міцно тримаємо зброю...
Я тебе захищу, нам сам Бог захищати звелів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566490
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: Марек Добро