Прийшла весна, яку чекали.
У серці взимку ще цвіла.
Вона багато обіцяла,
А що вона нам принесла?
Я чую тріскання бруньок.
І тихий-тихий шепіт вітру.
Прорізавсь стиха спів пташок.
Природа змінює палітру.
Шепочуть збуджені гілки,
Повітря пахне вже весною,
Але так хочеться втекти,
Аби поринуть з головою
У край свободи й чистоти.
Де злоба й ненависть відсутні.
ВІдчути радість доброти,
Де правда й дружба всемогутні.
Та де для цього взяти сили?
Як біль страждань перемогти?
І щоб не чуть, як знавеснілі
Наш край плюндрують вороги.
До кого б душу прихилити,
Щоб утекти від цих думок?
Допоки людям сльози лити
Від цих жорстоких помилок?..
--
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566388
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.03.2015
автор: Н-А-Д-І-Я