Твій біль, мій біль як жаль, що ми його не можем розділити
і скільки ран на серці не було, ми всім єством прагнемо любити...
Солоний слід стираю я щораз, а скільки можна?! Коли буду усміхатись
усім на зло, а може просто так, йтиму у перед, буду саморозвиватись.
Кричать у слід - не смій виходити за рамки..!
А чому ж ні?.. хочу босоніж по траві пройтися на світанку
Не така як ви, тож не ламайте мої крила
будьте ЛЮДЬМИ. Я ж не кляла вам, не ганьбила...
Простіть за те, що не така яку хотіли ви зростити,
просто не змогла всупереч душі моїй жити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566212
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: LQлька Sтронг