Стій біля мене:
разом дивитимось в чисте небо,
разом дійдем до миру й свободи,
знищемо оболонку залежності і мовчання німого.
змусимо тремтіти голос говорячи вустами,
стискувати пальцями сідниці роблячи синці та шрами.
залишайся поруч, щоб було сили приходити до тями
після чергових падінь внаслідок зневіри і введення ще однієї не заплановаї "програми".
іноді хочеться втопитися в чистім полі свіжої пшениці
і бажається поринути у глиб морськоі чистої водиці,
відключитися від світу швидкості, забуваючи про темп життя
і насолоджуватись спокієм сьогодення, коли квола як щеня.
часом сильна і втоми зовсім не відчуваєш,
живеш за покликом душі,
за тим принципом, який дійсно правильним вважаєш.
твердо усвідомлюєш правильність свого буття,
але щось підкосить і зупиняєшся на шляху,
яким майже ти дійшла,
і опустила руки, закресливши тим самим всі ті спроби і зусилля, які так довго та терпляче ти вклада.
думаючи, що все давно минуло - рухаєшся і не згадуєш ніколи,
але подібні ситуації виникають все частіше і ти вже не в силі подолати ці перепони.
без підтримки того, хто солідарний з тобою і розуміє твою точку зору - ти ще не раз впадеш,
бо ж коли 99 проти тебе, тоді ти одна,
як мати, яка втратила дитя..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566187
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2015
автор: taniyaa