Вільям Шекспір
СОНЕТ 1
Ми хочемо примноження краси, –
Троянда хай ніколи не вмирає.
Коли ж зів’януть в зрілої листки,
Хай паросток про неї пам’ятає.
А ти, закоханий в свій ясний погляд,
Хто віддає йому найкращі соки,
Достаток перетворюєш у голод, –
Сам ворог є собі, сліпий, жорстокий.
Ти зараз є прикрасою для світу,
Єдиним оповісником весни,
Та в зародку хорониш суті квіти.
Нехай підхоплять естафету діти.
Красу, як ніжний скнара, не неси,
Незайманою не давай старіти.
20.09.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=566012
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 12.03.2015
автор: Martsin Slavo