Загублений вірш

Сміятись  з  себе  –  миле  діло,  бо  не  образиться  ніхто.

Впіймала  тему,  ритм  і  тон,
зконцентрувалась    вся  в  єдине...
Та  раптом  –  знову  телефон!
І...  "трьопу"  –  півтори  години.

А  я  ж  таке  хотіла  втнуть!..  –
й  на  епохальній  думці  збилась...
Склероз!  Згадати  б:  в  чому  суть?..
Про  що  писати  так  хотілось?..

                             11.03.2015  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565813
Рубрика:
дата надходження 11.03.2015
автор: Світлана Моренець