Розмолола,як борошно,тіло,
голубила його,немов востаннє,
Розросталась в мені-дичавіла,
Добувала із глибин зітхання.
Її стегна-великі млини,
ЇЇ губи-суцільне жадання.
Її очі,як води весни,
Народжена для ночі і кохання!
Вона,наче келих вогню:
Тепла дівчинка з теплою кров*ю
І чергове її "люблю"
Зацвітає в мені весною.
Вона поринала у душу-на дно,
Проникала у таїнства плоті,
Бродила в ній,як молоде вино,
Вона-квиток,а я король джекпотів!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565808
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 11.03.2015
автор: Той,що воює з вітряками