Спокійний осінній вечір.
На небі зійшла зоря.
А смуток обняв за плечі.
Лиш тихо душа згоря.
Вкрадаються в серце кроки.
До мене іти не смій!
Дарунок твій добре знаю:
Осколки розбитих мрій,
Попіл тонких іроній
І згадки бажань палких,
Що так і ідуть в долоні.
Ніде не втекти від них…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565725
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.03.2015
автор: Метаморфоза