не палаю

я  занурююсь  у  твої  сновидіння
вони  не  передбачають  нічого  незвичного
нічого  суб'єктивного  і  аморального
їх  просто  немає
ти  їх  знищив

буревій  сумнівів  заносить  мене  до  твоєї  голови
але  я  боюсь  там  перебувати  
бо  все  таке  чуже
й  недоторкане
все  таке  німе  й  сліпе
як  для  маленького  милого  хлопчика

я  переміщуюсь  крізь  час  до  нашої  першої  зустрічі
але  і  там  немає  нічого  особливого
хоч  виколюй  мені  очі
відрізай  пальці
і  язика  

я  просто  до  тебе  звикла
моє  серце  пришите  до  твого
чорними
товстими
нитками

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565658
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2015
автор: Марія Крижана