Кидаюсь в розхристані обійми
[i]перед[/i]весняного вечора.
Лечу з утіхою замерзлої пташки
у [i]перед[/i]чутті гнізда.
Ковтаю пігулки турбот, запиваючи посмішкою,
щоб бути веселою [i]перед[/i] тобою.
Крокую дорогою роздумів
до загубленого [i]перед[/i]містя.
Рахую сходинки до теплого,
м’якого [i]перед[/i]покою.
Залишаючи усі «після» за скрипучими дверима минулого,
іду ВПЕРЕД назустріч хвилюючому подиху змін.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565623
Рубрика: Верлібр
дата надходження 10.03.2015
автор: Настя Рошка