Як тополя всміхається сонцю,
Усміхнися вранці собі.
Відчини, подивись у віконце,
Думки сумні, на веселі зміни.
Подивись, як чарівно все сяє,
Як співають пташки навесні.
Оживи себе, кавою, чаєм,
Власноруч свій ранок зроби.
Все в твоїх руках, безперечно,
Не жалійся нікому в сльозах.
По-перше — це не доречно,
По-друге — це все для невдах.
Невинен ранок, ні в чому,
Вини лиш самого себе.
Ховай під сорочку ту втому,
Нехай вона там пошкребе.
Залежить все тільки від тебе,
Від того, як бачиш цей світ.
Хтось бачить далеку дорогу,
А хтось, жде плачу од трембіт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565523
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2015
автор: К. Простонеба