Не було фальші, не було брехні. Була правда, правда і правда. Правда була повсюди – в газетах, в журналах, на письмовому столі, у книгах, підручниках, буклетах, листівках, на горнятках, футболках, в очах перехожих, знайомих, малознайомих, незнайомих. Правдою були наповнені по вінця чашки, стакани, келихи, бокали, фужери.
Правда переповнювала наші супові тарілки, столові і чайні ложки. Повсюди була правда і не було в тому фальші і брехні. Усі знали, уявляли, розуміли, думали, бачили нас обоє і не було в цьому фальші ні брехні. Це була правда. Правда була правдою. Правдою було те, що день сміявся, сонце розплескувало тепло, віття пестило землю, сніг танув між пальцями, місяць світив ясно, вечір обнімав за плечі. Без фальші і без брехні. Так було краще, ніж ніяк не було б. але це була правда.
Лише в одному був фальш і брехня. У тому, що писались не зрозумілі рядки в нікуди, клялось, нарікалось, давались настанови, заповіти, повертались подаровані речі, фотографії у руки власників (хоча тими власниками були не власники), прощалось увечері (зазвичай)на годину,дві, день, рік, все життя. Це була брехня, фальш.
Правдою було те, що зранку вмикався радіоприймач, магнітофон, комп'ютер, магнітола і звідти лунали два слова: «Життя - прекрасне!» Правдою було те, що хотілося жити, відчувати, почувати, насолоджуватися, дбати, отримувати, дарувати, дякувати, розуміти навіть тоді, коли до горла було представлено ніж, а в легенях повно озерної води. Правдою було те, що зранку писалося: «Пробач. Давай будемо разом.» І не було ні фальші в тому, ні брехні навіть тоді, коли усе місто потопало у бруді передвиборчої агітації, у фарбі, сльозах, маркерах, пилюці, коли все було розфарбовано, розклеєно чимось таким, що пов’язане з папером, кольором і скетчем. І не було в тому ні брехні, ні фальші. Були правдою заповнені по вінця усі посудини і лише хтось десь нишком кляв: «Захарили мене ці вибори!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565492
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Окса555