А в чому по суті винні зірки́?
У зрадах чи може в печалі?
Я по стежині розсиплю квітки́,
Їх заховаю в непомітній вуалі.
Він по стежині непомітно пройде,
Квітки із землі позбирає.
Та коли вже нарешті до мене прийде?
Скаже мені,що кохає..
Він-це є муза,уособлення мрії,
І через віки всеодно я знайду:
Думи тривожні і присмак надії,
Що подарують щасливу весну
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565479
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Sindicate