"Оставь надежду, всяк сюда входящий!"
(Данте, "Божественна комедія")
Двічі не ступиш у води тієї ж ріки,
Якщо ти врешті опинився
на березі Стікса.
Єдиний тариф Харона - зазирає під язики,
І йому абсолютно байдуже,
Чого ти себе зрікся.
Ти і раніше не надто вникав
"А, що - там?"
Чи було то царство земне,
Чи гостина Аїда.
Сісти у човен, підкорившись паруючим болотам
Аби зникнути в мороці,
не залишивши сліду....
Я на березі тому теж уже якось була
І стверджую: добровільно
Пускатись у мандри Стіксом
НЕМА ПРИЧИНИ!
Світ, насправді - Сонце, а не Імла
Досить жити із зав'язаними очима.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565395
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.03.2015
автор: Kalisto