Вальс круговертю несе мов бурхливий нестримний потік...
Хто залишився собою, не зникнув, хто вижив, не втік —
Танцюй.
Скрип інвалідки, мигтіння шовків, голос, веселий сміх
Хто не зламався, хто вийшов зі своїх світів, хто зміг —
Вальсуй.
В світі жорстокому болі, байдужості, зради і сліз
В очі відкрито поглянь, усміхнися в житті а не в сні —
Веди.
І не важливо, які ми і хто, що буде іще, що було.
Зараз ти є, ти летиш з вітром-птахою, плаття-крило -
Живи.
В спину хтось плюне: "Каліка" і усміх холодний як сніг,
Ти не зважай регочи всім недолям на зло і на сміх —
Забудь.
Знаєш — мені наплювати, що скажуть про тебе, про нас —
Ми задорослі, замудрі для сліз і дитячих образ.
Лиш будь.
Вальс круговертю несе мов бурхливий нестримний потік...
Я задля тебе, кохана, і лиш завдяки із життя та не втік.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565274
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2015
автор: Marika