Стара провидиця

Як  жалюгідно  милостиню  просить
Моя  душа  у  тебе  під  вікном
Ти  крихти  носиш,  крихти  носиш
І  присипаєш  лагідно  ти  злом

Та  щастя  ж  я  бажала  ти  це  знаєш
Твоєму  серцю,    мріям  в  нім  і  …нам
За  те  що  полюбила  каюсь
Що  я  тебе  нікому  не  віддам

Зима  –  стара  провидиця  як  Ванга
Хрипить  мені  у  слід  і  завмира
І  припіка  мені  у  серці  ранку
Холодна  і  кістлявая  рука

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565261
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2015
автор: Марибель