Хтось по життю літає без біди,
Йому і світ безмежний та широкий,
А я в цю землю втоптую сліди,
Щоб розступились згущені світи
Для тих, кого позаду чую кроки.
Я на слова високі не мастак,
У вівтарі не вхожий до престолу,
Я сам собі господар і батрак,
І в мозолях зароблений п'ятак
Мені дорожчий ніж дармовий долар.
Моя душа не жовта від іржі,
Я легкий на підйом і у дорогу,
Мені не цінні цінності чужі,
Я вже десь наближаюсь до межі
І все частіше думаю про Бога.
І хто розсудить, що тепер в ціні,
Безбожний світ купається в спокусах,
Всі дні в угарі диму і вині,
А ноша непосильна на спині,
Бо мало хто з нас вірить у Ісуса.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565253
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: kalush