В своїй любові чиста і свята,
Для когось грішна… Чи простиш їй, Боже?...
Що рай небесний жінці не мета,
Якій земне життя на рай не схоже…
Що їй не втішитись теплом чужим,
Коли пригорнуть, як самотню пташку,
Що навіть біль у розпачі німім,
І у молитвах передати важко…
Що її вкотре буде через край…
Святої й грішної… нема по вінця…
Ти просто сили, ти хоч сили дай,
Бо чи простиш ти, Боже, жінку в жінці?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565246
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Victoria Ivanitska