В оксамитове море занурилась ніч вереснева,
темні води зустрілися з подихом снів,
загасила вогні темноти королева,
море зрадило Сонцю і пестощам теплих ще днів.
Тільки зорі їх бачили, свідки далекі, мовчазні,
ну а Місяць, той очі заплющив, бо був молодий,
до південного моря падали зорі палкого кохання,
і щасливі згасали в глибинах його назавжди.
2000.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565196
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Олена Акіко