Те, що колись в душі боліло,
Не має значення тепер.
Неначе листя перепріло,
Чи ніби хтось старанно стер.
Чи, може, в трави закотилось,
Чи в річку впало, як зоря?
В ніщо тепер перетворилось.
Що доля знов мене звіря?
За що тепер усе розп"яте,
Що було змістом у душі?
Чи, може, часом вже прим"яте,
І стали просто ми чужі?
Якась холодна пустка в серці.
Думки десь зграйками знялись.
Неначе висохле джерельце,
А було ж річкою колись...
Вже не чекаю, що вернешся,
А навпаки, боюсь цього.
Та прийде час і ти озвешся...
Не буде прощення мого...
-------------------------------------
Події, описані в творі, не стосуються автора..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565051
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.03.2015
автор: Н-А-Д-І-Я