Скажи,
якою буде остача від ділення на мене?
надіюсь, багажем сонячних днів і крихтою божевілля,
валізою усмішок, яку закривати проблемно,
приправлена перцем,
приправлена смутком,
приправлена сіллю.
Можливо,
не варто себе так сто раз заганяти,
то під риску дробу, під нижні шари літосфери.
долоні на скроні - від себе ти спробуй відняти
сто тисяч емоцій,
сто тисяч обіймів,
півсотні паперу.
Давай поділимо нашу любов на нуль.
Давай відправимо її у безмежність.
А нам і так добре.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=565021
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.03.2015
автор: Комета