Так, ти права. Це дійсно - не кохання.
Не почуття, в це вірити не слід.
То є хвороба - потребує лікування,
Але якого - то не знає досі світ.
Ти є в мені. І ти - моя частина.
Вросла корінням, і гілками зачепившись,
Ти все ростеш, і кожної хвилини,
Мене все меншає, росте в мені хтось інший.
Я пробував розділитись з тобою,
То відчуття таке, ніби шматують.
Не скальпелем, і навіть ні пилою -
А плоскогубцями та ломом орудують.
Чи можна ще такому опиратись?
І чи потрібно? Можна вже і здатись.
Підняти білий прапор і кохатись.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564945
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2015
автор: Yurko Okhapkin