ще не дочитав книгу
а вона вже
товчеться у твоїй голові
пульсує
весняними дощами
гримить
літніми громовицями
розштовхує
дорогоцінні і травматичні спогади
дитинства
якого у тебе ніколи не було
і дорослості
з якою ти говориш
на різних мовах і тому
вам ніколи не зрозуміти одне одного
до кінця
книга товчеться
пхається
шукає собі місця серед безкінечності
інших прочитаних книг
серед років твого існування
серед народжень та смертей
близьких
останні різали по живому
своєю невідворотністю
від розуміння обов'язкової втрати
серце розривалося на клапті
кривавого м'яса
добрий лікар час зовсім безсилий
не в змозі залікувати жодну із ран
тому
просто тримаєш все в собі
весь цей непід'ємний біль
намагаючись не вити вовком
бо мисливці за вовками
ніколи не сплять
у них одвічне безсоння
врешті книга
шпорпаючись у закапелках пам'яті
розбурхуючи їх
провокуючи подальші спогади
заспокоюється
втихомирюється
і чекає
доки ти її нарешті
дочитаєш
до кінця
6 березня 2015 [02:42]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564741
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2015
автор: Віктор Шупер