Небо падало ще з поза ранку
Хмари пахли, мов болем полин.
Дощ іздригав у чекані світанку
Відчував, що у всьому є плин.
Каплі щастя, відчуття і розсудку,
Там свідомість в тумані блука.
Ще війна залишає смак смутку.
А струна надто-надто тонка.
Небо плаче … на мить зупиняюсь
Снігопадом зринаю мов птах,
І в повітрі на мить розчиняюсь.
Крила, змерзла… а в очах страх.
Сніг з дощем поєднались у танці,
У мрійливому ранку болю …..
Вже весною запахли багрянці,
Бо життя відчайдушно люблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564559
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Колос надії