лети своїми висотами

торкнися  до  неба,  що  палає  синєвою,
повір  у  казку,  що  малють  місяць  і  зорі,
омийся  чистою,  дощовою  водою,
відчій  ту  краплину  душі  в  цьому  морі,

ти  знаєш  як  добре  мріяти  і  вірити  в  диво,
невинно,  по-дитячому  дивитись  на  світ,
не  треба  ставитись  до  життя  так  примхливо,
повір  у  неможливе,  продовжуй  свій  політ,

лети  собі  сміло  по-дорозі  із  вітром,
на  крилах  із  щирості,  доброти,  довіри,
поділися  душевним,  сонячним  світлом,
і  запалися  чистим  полум'ям  віри...

живи  без  прикладів,  позбався  шаблонів,
вчись  на  помилках  своїх,  не  батьків  чи  інших,
слідуй  послушно  лиш  нормам  власних  законів,
і  ніколи  не  діли  людей  на  кращих  і  гірших,

просто  слухай  поради  свого  серця,  не  збреше,
бо  будь-хто  злукавить,  навіть  рідні  і  близькі,
прислухайся  до  них,  вони  хочуть  добра  тобі,
та  лети  своїми  висотами,  хоч  які  бува  низькі...

©  s.dubanych

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564524
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: dubanych