сім годин щоб торкнутися неба,
маску відчаю з лиця свого стерти,
щоб повірити відкритися треба,
щоб дізнатись за чим плачуть верби,
сім годин щоб шепіт неба почути,
і про майбутнє від Бога дізнатись,
смак життя свого справжній відчути,
треба жити по-справжньому старатись,
сім годин щоб здійснити свою мрію,
щоб повірити наївно у дитячу казку,
і відновити стару добру надію,
та... ти знову знайдеш відмазку,
сім годин щоб зрозуміти послання,
і по зірках віднайти вірний шлях,
щоб зробити це, збільши старання,
наведи порядок у своїх думках...
© s.dubanych
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564519
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: dubanych