Розсоха*…

                               [b]  [color="#d11b1b"]  Якщо  береза.-  це  дерево,-
                                   буде  один  весняний  твір...
                                   Якщо  береза,-  красива  жінка,-
                                   Це  невидима  його  сторона...  
                                   Самі  виберіть  до  вподоби...
                 [/color][/b]

[i][b][color="#2013d1"]Шпаківню  пригріла  красуня  –  береза
В  обіймах  розсохи,  в  добрі  та  теплі.
Туди  не  проникнуть  холоднії    леза,
Там  зайчики  скачуть  на  білій  корі…

Шпаківні  є  різні,-  та  ця  особлива,-
Бо  добра  людина  створила  цей  дім,-
Привітна  для  шпака,  ошатна  на  диво,  
Прихисток,  тепло  пташенятам  малим.

Сімейство  птахів  полюбило  цю  пристань,-
Він  -  гілку  на  вході,  де  часто  співав,
Вона  –  це  гніздечко,  цю  пісню  іскристу,
Обоє,-  цей  дім,  цю  розсоху,  цей  став,

Ці  далі  безмежні,  пропахші  медами,  
І  це,  щастям  сповнене,  їхнє  життя…
Та  осінь  на  дзьобах,  з  дощем,холодами,-
Малі  вже  на  крилах,-  міняєм  буття!..

Береза  зосталась…Шпаківня  нудьгує,  
На  місяць  подивиться,-  млосно  стає…
Та  знає,-    ще  пісню  -  веснянку  почує
Крізь  сіре  будення…  Шпаки,-  де  ви  є?..
[/color][/b][/i]

                                       Розсоха*,-  розвилка  на  дереві  (авт).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564471
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 05.03.2015
автор: Янош Бусел