Козаки, гудуть майдани
Як живеш, мій славетний народе?
Ти повсюди, а отже – ніде.
Стільки літ у хороброго роду,
Хтось безкарно звитягу краде.
Тебе гонять віками по світу,
Хоч своя, Богом дана земля!
І нікого немає в отвіті,
За заблукле в раю немовля.
Приспів
Козаки, козаки!
Пролітають віки,
Пробудіться і коней сідлайте.
Козаки, козаки!
В рабстві діти, жінки,
Просинайтесь, ідіть, визволяйте.
Козаки, козаки!
Пролітають роки,
Відвоюйте утрачену долю,
Козаки, козаки!
Хай швидкі рисаки
Погарцюють у чистому полі.
Ніхто вкрадене поле не оре
І в майбутнє ніхто не веде.
Хто не бореться, той не поборе -
Скоро знову Майдан загуде.
Загуде, загримить і проснеться
Та лавина, що в душах кипить,
По просторах вона пронесеться,
Я вже чую, як гомін летить.
Приспів
07 листопада 2009 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564262
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.03.2015
автор: Микола Паламарчук