Я закохуюсь в те́бе щодня,
коли бачу у снах – шаленію.
Та, на жаль, я тобі не рівня́,
хоч від ду́мок про це - тихо скнію.
Свої сили втрачаю дарма,
емоційно виснажую простір.
Твій характер для мене тюрма,
кожне слово, неначе той постріл.
Відпусти мене́, мій ляльковик!
Обірви всі контакти, будь ласка!
До полону твого́ я вже звик,
Не скінчи́ться ніяк наша казка.
Досить з мене тих ніжних очей!
Слів солодких не треба, благаю.
Більш не твій я, кохана, трофей,
бо ці нитки з плечей - відриваю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564233
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2015
автор: Oлександр Бiлий