О, Мово рідна , фортеце духовна,
Тебе плекали прадіди мої,
В сльозах вмивали і вмивали в крові,
Щоб захистити серед бур’янів.
О Мово рідна,пісне солов’їна ,
Не раз врізали нелюди язик,
Та виривалась із полону, Ти нетлінна,
Й лунав до неба молитовний крик.
Тебе ганьбили ,путами в’язали,
В душі топтались сонячній Твоїй,
Та не зламали і не закопали.
Допоки Ти жива,народ живий!!
О Мово українська ,кобзарева
Ти будеш завжди нації служить,
І Богом дана людям, недаремно,
Довіку будемо Тобою жить!!!
4.11.14
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=564049
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2015
автор: леся квіт